Цікава історія повʼязана з назвою одного з боро Нью-Йорка — Бронкса. Виявляється, що першоджерелом були: не особливість розташування на карті (як, наприклад, Іст-Віллідж), не колишнє селище (як то Бруклін назвали на честь селища Брьоклін) та не якийсь видатний американець (одразу згадується столиця штатів — Вашингтон). Бронксу дав імʼя іноземець — звичайний землевласник, з приводу походження якого й досі продовжуються суперечки. Хтось вважає його корінним голландцем, а дехто — справжнім шведом. Тож у цій статті познайомимось з Йонасом Бронком, на честь якого був названий Бронкс. Далі на bronx-yes.
Раннє життя та суперечне походження
Точна дата та місце народження Йонаса Бронка невідомі. Історики схиляються до думки, що скоріше за все це був 1600 рік. Є підстави вважати, що родина Бронків була досить заможною та володіла землями на півдні Швеції.
Йонас ріс у достатку, любові та сприятливому соціальному середовищі. Але хлопця завжди цікавили далекі подорожі, він обожнював історії про відкриття нових земель та мріяв колись потрапити у захоплюючу пригоду. Як тільки Йонас підріс, він відправився до Нідерландів, де в той час активно розвивалося мореплавство. Він завзято почав навчатися усіх навичок та хитрощів життя на кораблі та виживання на чужих землях.
Й досі історики сперечаються між собою щодо достеменного походження та національності Йонаса Бронка. Офіційний історик Бронкса Ллойд Ультан стверджує, що Бронк був шведом. Саме ця теорія прийнята за дійсність історичним товариством округу Бронкс та всіма міськими виданнями. Але є деякі експерти, що вважають, що Йонас Бронк був уродженцем Данії. Існує ще таке припущення, що Бронк насправді був одним з менонітів (християнський протестантський рух, який належить до громади анабаптистів) і втік до Швеції через релігійні переслідування. Існує ще кілька архівістів, які мають думку, що Йонас Бронк міг також народитися на Фризьких островах або у Німеччині.
На початку 80-х років ХХ століття історик Г. В. Янг провів комплексне дослідження, зібрав історичні довідки в Нідерландах, Швеції та Нью-Йорку. Після ретельного аналізу всіх збережених документів він все ж таки схилився до найбільш поширеної теорії про шведське походження Бронка. Хай там як, але головне те, що якось сталося так, що назву одному з боро Нью-Йорку дав нічим не видатний хлопець з іншого континенту.
Як Бронк опинився в Америці
У 1624 році, якщо вірити збереженим історичним джерелам, Йонас Бронк нарешті здійснює свою першу довгоочікувану подорож до Америки, яку в ті часи мореплавці звали Новою Голландією. Тоді Йонас повернувся назад. Та він продовжував мріяти, що настане час і він повернеться до тих земель, щоб створити там нове життя. Так і сталося.
Сьогодні всі знають, що Голландія славиться своїми тюльпанами, але званню тюльпанової столиці світу передувала низка невдач розвитку цього бізнесу. 30-ті роки ХVІІ століття відомі як часи краху тюльпанової манії у Голландії. Тоді своїх збережень та роботи позбулося багато місцевих жителів. Уряд прийняв рішення переселити постраждалих від невдалого тюльпанового проєкту голландців на території, які тоді контролювала Голландська Вест-Індська компанія.
Раніше на тих землях колоністи займалися переважно продажем хутра та конкурували з англійськими поселенцями, але істотно їм програвали у темпах розвитку та збільшенні зони впливу. Тож цим рішенням планувалося «вбити двох зайців»: підтримати людей, що постраждали від банкрутства квіткового бізнесу, та направити новий потік поселенців для встановлення переваги над англійською громадою.
Очолити голландські кораблі довірили вже досвідченим мореплавцям, які знали шлях до Нового Амстердама. Капітаном одного з тих кораблів став Йонас Бронк. У 1639 році він вирушив разом з дружиною Теунтьє й такими ж завзятими мандрівниками-авантюристами назустріч своїй мрії на кораблі з величною назвою «De Brandt van Troyen» («Вогонь Трої»). Його друг, Йохем Пітерсен Кайтер, обрав для освоєння сучасний Мангеттен, а Бронк зупинив свій вибір на материковій частині.
Кажуть, що Йонас писав про свій новий дім:
«Невидима рука Всемогутнього Батька, безумовно, привела мене до цієї прекрасної країни, землі, вкритої незайманими лісами та необмеженими можливостями. Це справжній рай, що потребує працьовитої руки людини, щоб зробити його найкращим й найкрасивішим регіоном у всьому світі».
Статтю про ще одного щирого прихильника Бронкса читайте за посиланням.
Освоєння нових земель
Йонас Бронк заснував садибу площею 274 гектари та сумлінно працював. На кораблі він також привіз худобу, все необхідне приладдя та навіть свою немаленьку бібліотеку, що свідчить про високий рівень освіти Бронка. Бібліотека містила книги чотирма мовами, зокрема Біблію, твори Кальвіна, історії Реформації та медичні праці.
Як тільки Йонас трошки освоївся, купив ще частину землі на території сучасного Бронкса. Він мав за мету створити могутню аграрну колонію з активним розвитком сільського господарства та тваринництва, що сприяло б прогресу економіки регіону. З кожним місяцем його маленьке поселення перетворювалося на повноцінне аграрне містечко. Бронк проявив себе як розумний та вправний управлінець, багато працював та заохочував до роботи інших.
Невдовзі ферми Бронка та інших поселенців розташувалися вздовж річки з півночі на південь, яку тоді називали річкою Акваханг.
Основним заняттям голландських переселенців стало вирощування тютюну, також вони активно розвивали сільське господарство та розведення худоби. Спочатку індіанці начебто непогано сприйняли приїзд чужинців, між ними зберігався умовний мир та навіть склалися певні торговельні відносини у вигляді обміну різними товарами. Але перемирʼя тривало недовго…
Конфлікт інтересів
Через 4 роки мирного сусідства голландців та індіанців ситуація загострилася.
Траплялися поодинокі напади та вбивства з боку диких племен, але Бронк завжди прагнув досягти порозуміння мирними шляхами — домовленостями та розвитком дружніх відносин. Але в офіційного володаря Нового Амстердаму — Вільяма Кіфта — була інша думка щодо боротьби з дикуватими індіанцями. Він завжди відрізнявся особливою жорстокістю та радикальними рішеннями, тому у 1643 році наказав знищити індіанців у районі Корсарс-Хук (сучасне Джерсі-Сіті). Це стало початком відкритого конфлікту та агресивній протидії з боку індіанців. Корінні мешканці влаштовували войовничі набіги на поселення чужинців, грабували та вбивали колишніх дружніх сусідів.
Йонас Бронк й більшість його поселенців стали жертвами цього насильства: вони були вбиті під час чергового індіанського нападу. Після цього Кіфта зняли з посади керуючого Новим Амстердамом, та було вже пізно. Індіанці жорстоко поквиталися з голландцями за зраду та підлість.
Що було після смерті Бронка
Дружина Бронка та їхній син Пітер вціліли під час нападу індіанців та втекли. Теунтьє невдовзі знову вийшла заміж за Арента ван Керлера та переїхала до Коксакі. Пітер Бронк, як і батько, став землевласником. Його будинок, який він тоді збудував, зберігся до наших днів і є сьогодні найстарішою будівлею в північному штаті Нью-Йорк.
За своє недовге життя в Америці Бронк нажив невелику ферму, тютюнову плантацію та 25 свійських тварин. Все це перейшло спочатку до рук голландських торговців, а в 1664 році ферму Йонаса придбав Семюел Едсал. У 1670 році вона перейшла до капітана Річарда Морріса, а потім до полковника Льюїса Морріса, який здобув королівський патент на цю землю. Тоді ці землі були відомі як «Моррісанія», але у 1697 році їм повернули колишню назву — «Бронкс», яка збережена й донині.
Попри те, що Йонас Бронкс зовсім недовго прожив у Новому Світі, його прагнення створити тут процвітаючий успішний регіон в майбутньому стало вектором розвитку цих територій та важливим етапом історії Нью-Йорка.
Ще одну цікаву історію з минулого Бронкса читайте за посиланням.