Історію творять особистості. Їх вплив є визначальним під час різних подій. Чарльз А. Баклі був політиком-демократом з Бронксу протягом 30 років. Його вплив в Палаті Представників та Нью-Йорку був настільки вагомим, що були випадки, коли він починав зловживати владою. В той же час для того, щоб завадити йому знову перемогти на виборах в 1964 р., довелося об’єднатися низці не менш видатних політиків сучасності: меру Нью-Йорка Роберту Ф. Вагнеру-молодшому, Джонатану Брюстеру Бінгему – американському дипломату й політику (працював в Палаті представників від Бронксу з 1965 по 1983 рік) та Роберту Кеннеді – ексгенеральному прокуророві США, сенатору та брату Президента США. Детальніше про Чарльза А. Баклі та плив на вибори в Бронксі Роберта Кеннеді розповість видання bronx-yes.
Роберт Кеннеді – генеральний прокурор США, сенатор та брат президента США
Як зазначає видання nytimes.com, про Роберта Кеннеді, як і його брата Джона Ф. Кеннеді, написано і сказано багато. Роберт народився 20 листопада 1925 р. Навчався в Гарварді та школі права при Університеті Вірджинії. Після світової війни йшов у фарватері діяльності свого брата і в усьому йому допомагав. Зокрема, в 1952 р. він очолив братову кампанію в Сенат, в 1960 р. – в президенти, а також допоміг виграти ці вибори. Пізніше Джон призначить Роберта генеральним прокурором США. В 1961 р. Роберт брав участь у вирішенні Карибської кризи і покращенні громадянських прав американців.
Смерть Джона Кеннеді змусила його піти у відставку після 9 місяців роботи за Президента Джонсона в 1964 р. Смерть брата змінила його політичні та моральні погляди. Він почав частіше висловлюватися на ліберальні теми про суспільство, яке засноване на законах моралі та співчутті. Також багато дискутував та виступав на тему миру, здоров’я, бідності, освіти та іншого.
Кеннеді проти системи Баклі
Готуючись до виборів в Сенат від штату Нью-Йорк, Роберту Кеннеді довелося критично висловитися про свого давнього друга, представника Демократичної партії Чарльза А. Баклі. Останній тривалий час представляв Бронкс в Палаті Представників і прагнув це робити й далі.
Справа в тому, що Роберт Ф. Кеннеді, будучи кандидатом від Демократичної партії в Сенат Сполучених Штатів, виступив за прямі вибори керівників партійних організацій у Бронксі. Схожа ситуація існувала і серед республіканців, які теж не обирали лідерів своїх округів безпосередньо. А тому, на думку Роберта, його пропозиція щодо системи Баклі стосувалася і всього штату. У Бронксі всі члени окружних комітетів обиралися виборцями від демократів у 1000 виборчих округів. А далі керівники цих комітетів обирали представника від округу. Прихильники такої реформи стверджували, що Баклі зіпсував цей демократичний принцип, адже забороняв деяким керівникам комітетів обиратися і відповідно голосувати за власну кандидатуру представника округу.
А тому виборці, які прагнули змін, хотіли обрати лідерів округу на виборчих дільницях, а не за допомогою праймериз. На їх думку – це рішення допомогло б скинути пана Баклі з посади представництва округу. Тим більше, що було видно слабкі місця Баклі, який в червні 1962 р. ледь зумів виграти в Девіда Леві на праймериз Демократичної партії. Різниця становила лише 2940 голосів із 37 000 поданих.
Думки політиків щодо ініціативи Кеннеді
В 1964 р. противником Баклі був Джонатан Б. Бінгем – американський політик і дипломат. Його навіть призначили делегатом США на Генеральній Асамблеї ООН. Дізнавшись про пропозицію Кеннеді, Бінгем сказав, що він в захваті від неї. На його думку «Роберт Кеннеді – щирий і сучасний ліберал». Також він засвідчив, що швидкі реформування виборчої системи в Бронксі дозволять обирати свого лідера напряму, а отже, мешканці боро будуть мати шанс отримати відроджену та об’єднану партію.
Слова підтримки цій пропозиції висловив також Джеймс Х. Шойєр, реформатор, який балотувався в 21-му окрузі Бронкса. На його думку, це була необхідна та важлива реформа Демократичної партії в Бронксі, яка дозволила б покласти край зловживанням Баклі.
Підтримку отримала пропозиція Кеннеді від Арнольда Л. Фейна, який в ті роки був головою Комітету демократичних виборців, та Річарда А. Брауна, що керував виконавчим комітетом. Вони вважали, що Роберт Кеннеді йде в ногу з 20 ст. і відіграє прогресивну роль в Демократичній партії штату Нью-Йорк. Мер Нью-Йорка Вагнер привітав крок Кеннеді і сказав, що підтримує принцип прямого обрання керівників району. Сенатор Кіттінг висловився більш ніж лаконічно: «Вважаю, що це бажано».
Кеннеді та виборча кампанія в штаті
В жовтні 1963 р. Кеннеді заявив, що під час виборів він не буде підтримувати жодного з кандидатів, але точно буде намагатися зробити демократичну партію більш чуйною до своїх членів. 21 жовтня 1964 р. Баклі зателефонував до Кеннеді і намагався його переконати припинити висловлюватися на його адресу та робити спроби змінити виборчу систему в Бронксі. Але успіху він не досяг. Також пізніше він заявив, що це не розлютило його, адже Кеннеді має право приймати власні рішення. Крім цього, додав, що зміни виборчої системи повинні торкнутися і республіканців.
Кеннеді 21 жовтня відвідав низку міст штату, де його зустрічали натовпи виборців. Зокрема, він побував у долині Мохоук, передмісті Рочестера та Баффало. Виступивши ввечері, він розкритикував адміністрацію губернатора Рокфеллера за те, що вона не встигає за освітніми потребами штату.
Вибори 1964 р. і програш Баклі
Перегони 1964 р. не дарма називають кінцем політичної кар’єри Чарльза А. Баклі. Адже він був багаторічним представником від Демократичної партії в Палаті Представників від Бронкса завдяки старій системі виборів.. Його дружба з президентом США, посада голови Комітету Палати з питань пенсій, голови Комітету з громадських робіт дозволяли йому розподіляти федеральні кошти. Маючи такий вплив, він навіть міг зберігати робочі місця для своїх прихильників в Бронксі.
Але в 1964 р. проти нього виступили Роберт Ф. Вагнер-молодший, Джонатан Брюстер Бінгем та Роберт Кеннеді. Боротьба була гарячою та емоційною. Баклі звинуватив свого опонента Бінгема в антисемітизмі, а той відповів йому звинуваченням в отриманні безкоштовних послуг від підрядників для ремонту свого будинку в окрузі Рокленд. Загалом вибори завершилися перемогою Бінгема. Різниця голосів становила 4000. Цей день міг стати останнім в політичній кар’єрі Баклі, але не став, адже він зберіг посаду Голови Демократичної партії Бронкса. Після поразки він також мав плани на призначення судді Джейкоба Г. Гілберта з 22 округу. Це б дозволило йому зайняти його місце в цьому окрузі і балотуватися замість нього. В той же час така ідея не була підтримана лідерами Демократичної партії, а тому після цього Баклі пішов на пенсію. Він помер через 3 роки від раку легенів в своєму будинку в Бронксі в оточені дружини, доньки та сина.
Отже, вибори в Бронксі в 1964 р. стали справжнім Рубіконом для виборців Демократичної партії США та низки політиків. Якби не тиск Роберта Кеннеді, хтозна-як би повернулася ситуація. А яка ваша думка щодо виборів, краще праймериз чи прямі вибори?