Ми живемо в цікавий час. Лише уявіть собі, межа століть (і тисячоліть), час завершення «холодної війни», а отже протистояння СРСР та США, перемога демократії в більшості країн пострадянського простору, прихід до влади і поразка Дональда Трампа та початок кровопролитної війни в Україні. Все це випробовує на міцність глобальну першість американської держави і народу. І це переважно зовнішньополітичні загрози. А ще до цього переліку подій, які засвідчують неординарність епохи, варто віднести кризу системи голосування в США. Так, експрезидент Д. Трамп в 2017 та після поразки в 2020 р. заявляв, що в нього вкрали голоси. Перевірка спростувала ці слова, але покращення виборчого законодавства не відбулося. Крім цього, явка виборців на будь-яких виборах в Нью-Йорку зараз низька, системи голосування застарілі, а в багатьох штатах до влади у легіслатурах прийшли республіканці, які змінюють межі виборчих округів та обмежують право й можливості виборців голосувати. Але все сказане стосовно голосування є лише маленькою сторінкою історії виборів в північних штатах, зокрема в місті Нью-Йорк чи окремих його частинах, як Бронкс. Детальніше про порушення прав виборців в цьому великому місті та його боро розповість видання bronx-yes.
Історія організації виборів в Нью-Йорку та Бронксі у XVII-ХІХ ст.
Як зазначає видання gothamgazette, здається, що вибори в Нью-Йорку відбувалися завжди. Але це не так. З 1665 р. тут почали призначати мера, але спершу це робив губернатор одноосібно. І так тривало ще 156 років.
В 1820 р. вдалося скасувати майнові цензи, а отже, білі чоловіки отримали право голосувати на виборах і 1821 р. вперше обирали мера.
В 1846 р. була пропозиція до виборців Нью-Йорка підтримати поправку до Конституції штату і дозволити чорношкірим чоловікам голосувати на виборах. Але її не підтримали.
Далі почалася Громадянська війна в США, і в 1870 р. було ратифіковано поправку до Конституції країни, яка дозволила темношкірим на території держави голосувати та бути обраними незалежно від «раси, кольору шкіри чи попереднього стану рабства». І хоча це право існувало переважно на папері, але у відповідь на цей крок в Нью-Йорку з’явився такий собі «австралійський бюлетень», який являв собою перелік кандидатів від партії. Також тут спочатку ратифікували поправку до Конституції, а через рік знову скасували. А отже, чорношкірим міста довелося чекати ще 100 років, що мати можливість голосувати.
В 1898 р. в результаті об’єднання Квінза, Мангеттена, Бронкса, Брукліна та Стейтен-Айленда утворився один великий Нью-Йорк. А це також означало, що всі 5 боро обирали одного мера.
Яких утисків зазнавали мешканці Бронкса в першій половині ХХ ст., щоб мати можливість голосувати
Можна вважати, що перед І світовою війною виборча система в Бронксі почала працювати як і належить. Але це не так. Зокрема, справжнім викликом для виборчих комісій став наплив емігрантів в місто. А тому законодавство зробило спробу підлаштуватися під них. Так, один із законів вимагав, щоб мешканці Бронкса (як і всього Нью-Йорка) раз на рік проходили перереєстрацію. Вважалося, що це перешкодить шахрайству, коли виборці часто змінювали адресу.
Також в 1908 р. під час виборчої кампанії міська влада свідомо проводила реєстрацію єврейських іммігрантів щосуботи чи в інші іудейські свята, як Йом Кіпур, щоб завадити їм взяти участь у виборах.
Вже в 1921 р. штат Нью-Йорк прийняв закон, який дозволяв голосувати новим громадянам США, але для цього треба було здати екзамен з англійської мови. Найбільше постраждали від цього пуерториканці, які були американцями за походженням, але ще погано знали англійську. Вони проживали на території, яка 1898 р. була окупована США. В 1952 р. отримали статус такої, що вільно приєдналася до США, а в 2012 р. пуерториканці на референдумі вирішили стати 51 штатом Америки.
Вибори в Бронксі у другій половині ХХ ст.
Утиски пуерториканської громади Бронксу продовжилися і в другій половині ХХ ст. Так, Хосе Камачо, підприємець з Бронксу, який продавав бакалійні товари, подав в суд на місто через утиски щодо мови. Виявляється, він вільно володів іспанською, але погано знав англійську. В той же час йому довелося здавати іспит на грамотність саме англійською. Це викликало справедливе обурення Хосе, який вважав, що американський громадянин повинен мати право голосувати незалежно від мови. І він був не один в своїй боротьбі. Його підтримав Американський Єврейський конгрес, який вважав, що схожа ситуація склалася і щодо тих, хто розмовляв на ідиші.
В наступні роки дискримінація виборчих прав мешканців Бронксу продовжилась. Вони часто не могли голосувати, як і мешканці Півдня. Отже, тактики обмеження прав виборців були схожі на всій території країни. В 1970 р. було ухвалено Закон про виборчі права, щоб охопити всі території країни. Бронкс, Бруклін і Мангеттен потрапили під дію Закону. Справа в тому, що в Бронксі тест на знання мови суттєво вплинув на число виборців, оскільки тут було багато іммігрантів, які погано володіли англійською. Зокрема, у всіх вказаних боро менше половини виборців, які мали право голосувати, реєструвалися чи голосували в 1968 р. Одна із статей закону вимагала, щоб зміни до процедури голосування схвалив федеральний уряд, а лише тоді штати (важливим питанням було схвалювати зміни округів для голосування). Також це означало, що будь-які зміни, які б показували прагнення до позапартійних виборів, вимагали дозволу Міністерства юстиції США.
В 1975 р. було затверджено рішення, яке вимагало, щоб інформація про вибори в Бронксі публікувалася як англійською, так і іспанською мовами.
У 80-х роках судовій владі довелося двічі посилатися на Закон про виборчі права. Так, у 1981 р. колегія федеральних суддів прийняла рішення призупинити виборчий процес, адже в окрузі не дотримувалися потрібного попереднього дозволу федеральної влади.
А в 1989 р. активісти з Бронкса стверджували, що понад 300 тис. виборців були виключені зі списків для голосування, а отже, не змогли проголосувати.
Вибори в Нью-Йорку на початку ХХІ ст.
В 2013 р. Верховний суд США скасував вимогу федерального суду про вибори, а отже, коли в 2016 р. мешканці Нью-Йорка прийшли, щоб голосувати за Трампа чи Клінтон, то виявили, що їх імена відсутні в списках. Розслідування виявило, що близько 10 тис. виборців таким чином не змогли проголосувати. Низка засобів масової інформації також додала, що, перш за все, постраждали іспаномовні виборці. Ще одне видання подало позов проти такої дискримінації, до якого приєдналося Міністерство юстиції. Адже якщо б не було рішення Верховного суду, то такого б не сталося.
Боротьба за виборчі права на початку ХХІ ст.
Враховуючи всі попередні утиски виборців в США, Нью-Йорку чи Бронксі, активісти, юристи та просто свідомі громадяни закликають федеральну владу здійснити виборчу реформу, щоб захисти право американців на голос. Також вимагається підтримати законопроєкт, написаний членом Асамблеї штату Нью-Йорк Летріс Вокер, який буде вимагати дозволу на рівні штату щодо голосування. Нью-Йорку, який має застарілу систему голосування, слід її оновити, адже лише це дозволить мати правильні списки виборців. І вона навіть на початку ХХІ ст. все ще є паперовою, а отже, друкарські помилки, відсутність імен у виборчих списках чи інші суб’єктивні помилки заважають виборцям проголосувати.