У Бронксі, де політика давно переплелася з вулицями, з’явилася нова гучна справа про корупцію. Її головною фігуранткою стала Ніколь Торрес, обрана керівниця 81-го виборчого округу Нью-Йорка та колишня співробітниця міської виборчої комісії. У політичному житті Бронкса скандали ніколи не були рідкістю. Але справа Ніколь Торрес особливо вразила громаду: людина, якій довірили виборчий процес, сама ж його знецінила. Історія про цей епізод втрати довіри до влади у Бронксі — далі на bronx-yes.com.
Черговий скандал в Асамблеї
Ніколь Торрес користувалася авторитетом як людина, що знала внутрішні механізми політичної системи. Для багатьох мешканців це здавалося гарантією прозорості й стабільності: хто, як не виборчі посадовці, мають захищати демократичні процедури? Та саме ця позиція й відкрила перед нею шлях до корупції.
Правоохоронці висловилися різко й без дипломатії. Метью Подольскі, виконувач обов’язків прокурора США, наголосив:
«Торрес систематично брала хабарі й підривала довіру до виборчого процесу. Її дії — це удар по серцю демократії».
Крісті М. Кертіс з ФБР додала:
«Вона крала не лише гроші, а й довіру людей, яких мала захищати. Вибори мають бути чистими — інакше весь процес втрачає сенс».
Джоселін Штраубер, комісар Департаменту розслідувань, наголосила на тому, що коли службовець використовує владу заради власного збагачення, страждає вся громада. І це можна вважати зрадою виборців.
Мешканці Бронкса сприйняли цю справу болісно. Дехто згадував, що під час виборів деякі дільниці виглядали хаотично. Люди приходили працювати, а їхніх прізвищ не було в списках. Вони думали, що це випадковість. Але виявляється це було частиною шахрайної схеми.
Тепер, замість політичної кар’єри, на Торрес чекає вирок суду — і це стане ще одним уроком про те, що корупція тотально руйнує довіру.
Фантомні виборці: як Ніколь Торрес заробляла на невидимих працівниках дільниць
Щонайменше з 2018 року Ніколь Торрес, тоді ще впливова обрана посадовиця та співробітниця Виборчої ради Нью-Йорка, перетворила вибори у Бронксі на власний майданчик для шахрайських експериментів. Те, що мало бути простим процесом забезпечення роботи дільниць і підтримки демократії, для Торрес стало інструментом особистого збагачення.
Її схема була надзвичайно витонченою. У звітах Виборчої комісії з’являлися так звані «працівники-привиди» — люди, яких ніколи не існувало на дільницях. Вони не приходили ані під час дострокового голосування, ані в день виборів. Проте у спеціальних буклетах присутності, де фіксувалася робота персоналу, їхні підписи красувалися поруч з іменами справжніх працівників. Ці документи створювали враження, що «фантомні» працівники чесно виконали свою роботу, і ніхто зовні не міг здогадатися про обман.
Торрес не діяла самотужки. Вона залучила команду координаторів, які мали контроль над буклетами на різних дільницях. За її вказівкою вони розписувалися замість відсутніх людей. Зарплати «мертвих душ» надходили поштою або на банківські рахунки, після чого гроші розподілялися між учасниками схеми.
Весь процес був продуманий до найдрібніших деталей. Координатори та Торрес спілкувалися телефоном, надсилали текстові повідомлення, обмінювалися особистими даними відсутніх працівників і вирішували, хто саме поставить підроблений підпис у потрібному місці. Вони ретельно відстежували кожен крок, щоб обійти систему та забезпечити стабільний і безперервний грошовий потік.
Федеральні слідчі стверджують, що лише під час дії цієї афери Торрес особисто отримала щонайменше $36 000 незаконного прибутку, її спільники також не залишилися без винагороди. Але справа не зводилася лише до фінансів. Це був нахабний обман громади, де довіра до виборів і так залишалася надзвичайно крихкою. Кожен підроблений підпис, кожен отриманий долар підривали основи демократичного процесу та ставили під сумнів чесність виборів у Бронксі.
Ця афера — яскравий приклад того, як влада, поєднана з безкарністю, може перетворити інституцію, яка мала служити людям, на механізм власного збагачення та маніпуляції. Для мешканців Бронкса це стало не лише історією про гроші, а історією про зраду довіри та порушення суспільного контракту, який мав би гарантувати справедливість на виборах.
Схема Ніколь Торрес: як у Бронксі продавали посади виборчих працівників
Але «привиди» на виборах були не єдиним джерелом «брудних» грошей з виборчих дільниць. Згідно з матеріалами обвинувального акту, протягом кількох років, щонайменше з 2019 і аж до серпня 2024 року, Ніколь Торрес систематично вибудувала схему, що дозволяла їй отримувати незаконні прибутки від мешканців Бронкса. Суть полягала в тому, що кожен охочий стати членом виборчої дільниці мав сплатити визначену суму, зазвичай 150 доларів США, безпосередньо Торрес або підконтрольній їй місцевій організації, відомій як «Організація Бронкса».
Фактично процес виглядав як напівофіційний обов’язковий внесок: люди передавали гроші готівкою, через мобільні додатки на кшталт Zelle чи CashApp, за допомогою грошових переказів або навіть чеків. Часто платежі оформлювалися на «Організацію Бронкса», однак Торрес знаходила спосіб ці кошти переказувати у власну кишеню. Вона змінювала графу отримувача у грошових переказах чи чеках — замість назви організації вписувала своє ім’я «Nicole Torres», після чого вносила кошти на свій особистий банківський рахунок.
Таким чином, за кілька років дії схеми Торрес вдалося незаконно зібрати щонайменше близько $28 000. Водночас від махінацій вигравала і підконтрольна їй «Організація Бронкса», яка також отримувала частину платежів.
В обмін на гроші Торрес гарантувала людям місця у списках працівників виборчих дільниць під час наступних виборів. Тобто фактично вона перетворила призначення виборчих працівників, відповідальну громадянську функцію, на ще одне джерело особистого збагачення.
Визнання вини та наслідки
Ніколь Торрес визнала себе винною у двох тяжких злочинах — змові з метою вимагання під виглядом службових повноважень та змові з метою поштового шахрайства. Кожен із цих пунктів передбачає максимальне покарання у вигляді до 20 років позбавлення волі, хоча остаточне рішення щодо вироку залишається за суддею.
Згідно з угодою про визнання вини, Торрес повинна буде сплатити $40 970 штрафу та компенсувати державі майже $150 000 збитків.
Її кар’єра почалася у 2016 році, коли вона влаштувалася на роботу до нью-йоркської виборчої комісії. До моменту відсторонення у серпні 2024 року вона отримувала зарплату майже $57 000 на рік. У жовтні того ж року її остаточно звільнили через кримінальні обвинувачення.
Офіційні особи відзначили масштаб роботи слідчих. Виконувач обов’язків федерального прокурора США Метью Подольський підкреслив роль ФБР та Департаменту розслідувань Нью-Йорка, які зібрали ключові докази. Справою займається Відділ боротьби з корупцією в державному секторі, а безпосередньо обвинувачення підтримують федеральні прокурори Бенджамін М. Беркетт та Ребекка Т. Делл.
До розслідування були залучені й інші підрозділи, включно з Офісом Генерального інспектора з питань корупції у державному секторі, яким керували Джина Ніколь Діас, Трентон Суїні, Елеонора Рівкін, Крістофер Райан та Домінік Заррелла.
Департамент розслідувань Нью-Йорка (DOI), одне з найстаріших антикорупційних відомств країни, підкреслив, що справа Торрес є яскравим прикладом того, як навіть на місцевому рівні порушення підривають довіру до демократії. Попри визнання вини, юридично Ніколь Торрес залишається невинною доти, доки суд не винесе вирок.
Ця історія не лише про шахрайство з зарплатами та фальшиві підписи. Це урок про те, як зловживання владою та довірою громадян може підривати фундамент місцевої демократії та довіру до виборів.