Всі ми намагаємося планувати своє життя так, щоб не відбувалося нічого надзвичайного. Адже спокій та стабільність – це ознака правильності наміченого шляху. Але інколи щось вносить в наше життя корективи, і тоді, як мінімум, ми дивуємося тому, що з нами сталося. Зокрема, коли в каналі Гованус було знайдено військове рятувальне судно довжиною 63 фути, яке колись використовувалося в Бронксі, як плавучий будинок, то це стало сенсацією для всього Нью-Йорка. Адже таке не часто трапляється, а тому наводить на думку, які ще таємниці можна знайти в закинутих міських каналах, каналізації чи прибережних водах. Інша таємниця, яка здивувала міщан – це скелети, які були знайдені на берегах острова Харт (біля Бронксу), який сотні років виконував роль кладовища для всіх, хто не був потрібний багатому населенню Нью-Йорка. Детальніше про канал, човен, острів та інші таємниці міста розповість видання bronx-yes.
Забруднений канал в Брукліні, де було знайдено судно з Бронксу
Як зазначає видання businessinsider, Нью-Йорк настільки велетенське місто, що тут є чимало місць, невідомих міській владі, або ж таких, які перестали її цікавити. Одне з них це канал Гованус, що в Брукліні. Його було споруджено в 1774 р. До цього це був струмок, де ловили рибу, устриць, будували житло. Під час Війни за Незалежність на його берегах відбулася битва за Бруклін. Американський полк відступав за болото, що було берегами каналу, а британці їх переслідували.
В ХІХ ст. канал був потрібним для роботи млинів, промислових підприємств, які споряджали щодня близько 100 кораблів. На початку ХХІ ст. канал перетворився в один з найбрудніших в США. Сюди стікали водостоки та викидали неутилізовані відходи. А тому на його дні зараз можна знайти значні скупчення небезпечних бактерій, важких металів, як-от миш’як. Останнього у воді в 60 разів більше за допустиму норму. Причиною такого забруднення є навколишнє середовище каналу: класичні житлові будівлі, перероблені під офіси склади. Вдень тут мирно тече ділове життя, а ввечері молодь та відвідувачі модних барів, стильних кафе та музичних закладів заповнюють весь навколишній простір 4-ї авеню.
На проблему каналу звернули увагу, і Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) зобов’язалося очистити його. Вартість проєкту 50 млн доларів. Коли почалися роботи, то було знайдено численні реліквії часів промислового минулого Нью-Йорку, серед яких військове судно, що використовувалось для аварійного порятунку пілотів, старі колеса вагонів, керамічний котел, котушки з нитками та багато іншого. І це, вважайте, сталося під час того, коли проводилося лише тестове дослідження.
Знахідка судна
Серед речей, які були віднайдені в каналі, найбільшу цікавість викликало судно. Уявіть собі, що воно було 63 фути в довжину. І це, наприклад, більше, ніж висота статуї Свободи (без врахування висоти постаменту статуї).
Власне судно було збудовано в Маямі (штат Флорида) під час Другої світової війни. Його використовували для порятунку пілотів збитих літаків чи таких, що змушені були аварійно сісти на воду, для допомоги екіпажам кораблів, що транспортували припаси в Британію чи охороняли ці каравани. Корабель певний час міг стояти біля берегів Бронксу, а коли ж війна закінчилась, то його перетворили на пором до Файр-Айленду, а далі плавучий будинок. Місцем його стоянки знову ж таки був Бронкс. Пізніше судно перевезли в Бруклін, де воно виконувало функції плавучої художньої майстерні, виставкової зали, місця для вечірок ЛГБТ-спільноти міста. Питання, як воно опинилося на дні каналу, все ще залишається загадкою для дослідників.
Функції військового аварійного судна
Раніше, під час війн чи катастроф, держави фактично не займалися порятунком своїх моряків чи цивільних мешканців. Це була справа самих потерпілих. Суден просто не вистачало на такі функції. З часом, з розвитком промисловості та зростанням ролі військового фактору (перш за все, в Першу і Другу світові війни), США зрозуміли глобальне значення флоту, почали більше цінувати людське життя, і було створено численні корабельні. Одні будували морські військові кораблі, інші торговельні судна. Серед них були й такі, що спеціалізувалися на невеликих річкових суднах, баржах, буксирах, спеціальних військових суднах, які використовувались в прибережній смузі. Замовниками були Рада судноплавства США, Морська комісія США. Коли ж війна завершилася, то кораблі стали непотрібними і їх почали використовувати за іншим призначенням. Інформація, як саме їх використовували після війни, фактично відсутня, як і програми будівництва, деталі конструкції суден та багато іншого.
Інформація про знахідки та їх долю
Звіт, який склала EPA, говорить, що саме судно немає жодної історичної цінності, адже там було зроблено багато ремонтів з заміною деталей. Біля корабля знаходились вже згадані котушки з нитками, які виявилися продукцією текстильної та лакофарбової фабрики Zobel Color Works.
Археологи, які займалися очищенням каналу, розповідали про складність відновлення знайдених реліквій, адже вони тривалий час були у воді і піддавалися дії корозії, мають фекальний запах, сліди нафти та інших речовин.
Плавучі будинки Бронксу та роль острова Харт
Як було зазначено вище, військове судно, що було знайдено в каналі, певний час використовувалось, як плавучий будинок. Сьогодні в Бронксі є чимало таких будиночків, в яких люди живуть з ХІХ ст. Справа в тому, що це дешеве житло, з гарним краєвидом та з високим рівнем приватністі. Серед місць Нью-Йорка, де можна жити на воді чи біля води, слід відзначити Ньютаун Крік, річку Гудзон у Верхньому Вест-Сайді Манхеттена, пристані Ньюпорта в Джерсі-Сіті, Сіті-Айленд у Бронксі, Істчестер-Бей та пристань Вестчестер-Крік біля індустріального парку, знову ж таки, в Бронксі, а також це тюремні острови і кораблі.
Якщо у Сіті-Айленді знаходиться 2 ділянки для плавучих будинків, то в Вестчестер-Крік постійно живе лише декілька мешканців. Це Франсуа Гійє, власник цієї пристані, який здає будинки охочим, Даніель Торрез – екс-власник крамниці в Грінвіч-Віллідж, який зараз має в плавучому будинку художню майстерню, і дядько Боб, колишній охоронець-інвалід, що п’є пиво, щоб полегшити свій біль. Поряд знаходиться дорога, автозаправна станція, McDonald’s. Раніше тут часто проживали поліцейські, шкільні вчителі та інші робітники, які не могли або не бажали платити за оренду дорогого житла.
Поряд з берегами Бронксу знаходиться острів Харт, який тривалий час виконував роль в’язниці, психіатричної лікарні, карантинного центру для хворих на туберкульоз і жовту лихоманку, виправного закладу для хлопчиків-злочинців. На цьому острові ховали загиблих під час Громадянської війни, жебраків, які не мали грошей і яких ховали коштом міської влади Нью-Йорка. На початку ХХ ст. шторми розмили береги острова і вони показали свої “скарби”, якими є людські кістки.
Тож, якщо в каналі Гованус було знайдено військове судно, то на острові Харт є чимало людських решток, які викликають більше запитань, аніж відповідей. Можна зробити висновок, що земля Нью-Йорка зберігає ще чимало таємниць, і лише нам, сучасникам, ХХІ ст. є шанс відкрити їх світові.