В ХХ ст. емансипація, звільнення жінок від залежності від чоловіків, скасування обмежень їх прав на заняття різними видами діяльності, зрівняння у правах з сильною половиною людства досягла значного розвитку. А тому маємо сьогодні жінок-адміралів, керівників корпорацій, олімпійських чемпіонок, а також пілотів. Про одну з жінок, яка пілотує висотні літаки і є уродженкою Бронксу, розповість видання bronx-yes.
Дитячі роки та мрії Мерріл Тенгесдал
Як зазначає видання newhaven, Мерріл Тенгесдал народилася в 1971 р. в Бронксі. Матір виховувала її сама, адже батька не було. Дівчинка ще в дитинстві вирішила стати пілотом літака. На її вибір, чи точніше мрію, мав вплив серіалу «Зоряний шлях». Тоді їй було 7 років, але вона вже уявляла себе пілотом чи штурманом, який сидить біля штурвалу міжпланетного зорельоту, що летить заданим нею курсом. Вона мріяла про політ серед мільйонів зірок у тисячах миль над поверхнею Землі. А поки думки летіли через Всесвіт, то пальці робили рухи, які на її думку, і роблять космічні пілоти під час пілотування зоряного човна. Її улюбленими героями були Павел Чехов та капітан Кірк.
Перед нею поставало багато викликів, а в дитинстві було багато можливостей зійти з наміченого шляху. Зокрема, наркотики та алкоголь були поширені в Бронксі в цей час, але в неї була інша мрія і вона її підтримувала.
Навчання в школі
Пройшло декілька років і Мерріл подорослішала. Вона зрозуміла, що для того, щоб стати пілотом, потрібно добре знати математику. А тому вона зайнялася цим предметом, а також природничими дисциплінами. Це дало їй ґрунтовні підстави мріяти про вступ до коледжу, а пізніше отримати льотну підготовку і досвід роботи у ВМС.
Успіхи в коледжі та університеті
Вже в школі їй подобалася механіка та інженерна справа, а тому коли в 15-16 років вона почула про програму STEP в державному коледжі SUNY Binghamton, що знаходиться в Нью-Йорку, то вирішила спробувати. Для неї це була чергова сходинка до мрії.
Далі був Університет Нью-Хейвена в Коннектикуті, до якого її привело знайомство з сусідом по будинку в Бронксі, де вона жила. Він розповів їй про програми з електротехніки та з авіації в цьому закладі. Це допомогло Мерріл зробити вибір – вона пішла на навчання в Університет Нью-Хейвена і закінчила його в 1994 р., здобувши ступінь бакалавра наук з електротехніки. Вона стала однією з 3-х жінок, які змогли закінчити цю програму. Навчаючись в університеті, вона грала у баскетбол та проходила навчання в корпусі підготовки офіцерів запасу.
Пізніше, вже коли стала відомим пілотом, вона з сумом згадувала ці роки в коледжі та університеті. Їй пощастило, що один з її викладачів, професор Річард Моррісон, активно займався електротехнікою і сумлінно навчав речей, про які на звичайних університетських заняттях годі було й чути. А тому вже на початку навчання вона зіткнулася з інформацією про технологію датчика звукових акустичних хвиль. Наставник підтримував її цілеспрямованість та зосередженість, закликав брати участь в літніх навчаннях з інженерних дисциплін, возив у штат Мен, де вони відбувалися, і назад. А отже, вона зрозуміла, що точно хоче навчатися аеронавігаційній техніці.
Також їй сподобалося під час навчання те, що в навчальному закладі була велика кількість студентів з усього світу, з якими можна було спілкуватися і дружити. Їй вдалося познайомитися зі студентами з Ізраїлю, Греції та навіть путінської Росії та дізнатися про їх культуру.
В 2013 р. її навчальний заклад визнав її кар’єру зразком для наслідування, присудив їй нагороду “Видатний випускник” і присвоїв ступінь почесного доктора інженерних наук. Мерріл була вражена цією нагородою і навіть жартувала, що вона отримала ступінь доктора швидше за свого чоловіка, який в цей час писав свою дисертацію.
Кар’єра Мерріл Тенгесдал
Навчання в університеті дало можливість піти на військову службу. Мерріл служила 10 років на флоті, літала на вертольотах на Близькому Сході, у Південній Америці та на островах країн Карибського басейну. Далі була робота інструктором польотів на літаках. У 2004 р. вона стала частиною програми з пілотування U-2 – американського одномісного висотного літака-розвідника, який експлуатувався ЦРУ і використовувався для збору даних вдень і вночі. Мерріл Тенгесдал стала однією з 5 жінок в історії програми, які отримали можливість пілотувати цей літак. І вона єдина афро-американка, яка пілотувала «Леді Дракон», адже саме так називався цей літак. Всі, хто літав на ньому, не рахує польоти, а рахує години, які він провів в кабіні літака. Зокрема, Мерріл Тенгесдал налітала більше 1000 годин, з них 330 бойових. Для неї було не важливо, чи вона стане космонавтом в програмі польоту Virgin Galactic, адже U-2 літає так само високо, як і цей космічний корабель. А пасажиром такого судна вона б не хотіла бути, а лише пілотом.
Далі було командування загоном, що відповідав за випробування та технічне обслуговування U-2, потім робота в Командуванні повітряно-космічної оборони Північної Америки. Тут вона відповідала за дослідження та оцінки щодо інтеграції документів вищого рівня, які подавалися в штаб. За деякий час вона знову повернулася до Каліфорнії. Тут вона була заступником командира оперативної групи та генеральним інспектором авіабази Біл (Beale).
Працюючи, вона не полишала навчання і отримала підвищення кваліфікації, займаючись післядипломною освітою через ВПС та приватні університети. В 2005 р. це був командно-штабний коледж авіації в Алабамі. В 2008 р. Мерріл вдалося отримати ступінь магістра аеронавігаційних наук у Флориді. В 2011 р. знову ж таки Військово-авіаційний коледж на авіабазі Maxwell. Остання посада, яку вона займала, було місце директора з інспекцій Генерального інспектора в Пентагоні. В 2017 р. вона пішла у відставку.
Особисте життя та кар’єра в Голлівуді
Під час служби Мерріл вийшла заміж. Її чоловік – К’єлл Тенгесдал. Зараз вона працює особистим тренером, автором, консультантом з лідерства та мотивації.
Її зіркова кар’єра привернула увагу продюсерів і було вирішено запросити її в серіал «Міцні, як цвяхи» на CBS. Це картина про американців, які багато працюють і яким доводиться випробовувати на міцність свою силу, витривалість, розум. Мерріл пройшла відбір і співбесіди і стала однією з 12 американок, які потрапили на зйомки. На думку жінки, процес виробництва серіалу був схожий на службу в армії, адже тут теж було багато праці. До цього додався ще й карантин під час пандемії, а тому було непросто.
Коли Мерріл не знімається, вона займається фітнесом, який допомагає їй після заміни кульшового суглобу, а також дозволяє спілкуватися з молоддю. Вона любить надихати та заохочувати молодих людей, з якими зустрічається у своїй тренерській діяльності. Також вона багато спілкується з своїми дітьми та студентами Університету Нью-Хейвена. На її думку, в молоді є чимало інноваційних ідей, які змінять світ, а тому радить студентам висловлювати їх. Вона радить їм змінювати речі, які стали традиційними, як довгі поїздки на роботу, 40-годинний робочий тиждень та багато іншого. А що ви могли б змінити в цьому світі?